НАЗК | позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави

20 травня 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про заявлення першого позову про цивільну конфіскацію необгрунтованого активу на суму понад 1,2 млн грн.

"Позов зокрема став можливим завдяки спільній роботі САП із НАЗК та НАБУ. Зокрема, НАЗК передало САП інформацію, виявлену під час проведення моніторингу способу життя посадовця.", - зазначено на офіційному  порталі НАЗК (посилання).

САП про отримання від НАЗК матеріалів моніторингу способу життя посадовця не повідомляє (посилання).

Як використання "інформації" НАЗК може вплинути на перспективи першої цивільної конфіскації розбиралася Ірина МОСТОВА. 

Відповідно до ст.51-4 Закону України «Про запобігання корупції» моніторинг способу життя суб’єктів декларування – це встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім’ї майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зазначена стаття Закону містить імперативну норму про необхідність затвердження НАЗК порядку здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.

Проте на офіційних веб-сайтах НАЗК та ВРУ відповідний порядок не опублікований. Крім того станом на 17.03.2021 НАЗК стверджує, що нормативно-правові акти щодо порядку здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування НАЗК не приймалися, а такий моніторинг здійснюється безпосередньо на підставі ст.ст.12, 13 та 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» (лист НАЗК від 17.03.2021 № 92-02/15012/21).

Законність здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування в такий спосіб є сумнівною.

Встановлення невідповідності рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам є підставою для здійснення повної перевірки його декларації. 

За результатами моніторингу способу життя НАЗК може встановити невідповідність рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам, або ознаки корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, про що Національне агентство інформує спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.

Відповідно до ст.51-3 Закону України «Про запобігання корупції» встановлення ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів є складовою повної перевірки декларації.

У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК надається можливість суб’єкту декларування протягом 10 робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб’єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує про це НАБУ та САП.

Враховуючи вимоги Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21, зареєстрованого в Мінюсті України 05.02.2021 за № 158/35780, результати повної перевірки оформлюються довідкою, в якій серед іншого зазначаються встановлені ознаки незаконного збагачення або необґрунтованості активів.

Так, у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак необґрунтованості активів уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження відповідної довідки після завершення перевірки, надсилає суб'єкту декларування за допомогою програмних засобів Реєстру або електронного зв'язку запит про надання протягом 10 робочих днів письмового пояснення за таким фактом із відповідними доказами.

У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначений строк письмових пояснень і доказів чи надання їх не в повному обсязі (у т.ч. якщо надані докази не спростовують висновок про наявність ознак необґрунтованості активів) керівник, який погодив довідку, упродовж 10 робочих днів після завершення строку для надання письмових пояснень суб'єктом декларування направляє відповідні матеріали до НАБУ та САП або у визначених законом випадках - Офісу Генерального прокурора. При цьому такий керівник порушує перед САП або у визначених законом випадках перед Офісом Генерального прокурора питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

При цьому повна перевірка декларації народного депутата України Киви І.В. не завершена у зв’язку із Рішенням КСУ від 27.10.2020 №13-р/2020 (посилання).  Тобто НАЗК не встановлювало необгрунтованість активів у встановленому порядку. Інформація про проведення нової перевірки декларації Киви. І.В. відсутня.

Також слід звернути увагу на те, що Рішенням КСУ від 27.10.2020 №13-р/2020 було визнано неконституційними повноваження НАЗК та його уповноважених осіб щодо проведення повних перевірок декларацій, моніторингу способу життя, збору доказів тощо. Всі докази, зібрані НАЗК до рішення КСУ (в т.ч. щодо ознак необґрунтованості активів) є такими, що зібрані у спосіб, що не відповідає Конституції України.

Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» сформульовано доктрину «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), відповідно до якої, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

Нам не відомо, чи лягли матеріали НАЗК в основу цивільного позову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Проте надмірна тяга окремих антикорупційних органів  до "перемог та звитяг" закладає ризики для обнулення результатів реалізації державної антикорупційної політики. 

Матеріал підготовлено адвокатом, старшим партнером адвокатського об'єднання "КРІДЕНС ПАРТНЕРС" Іриною МОСТОВОЮ спеціально для  інформаційного агентства ADVOKAT POST.