Вперше біткоїн з’явився у провадженні НАЗК у 2018 році, коли за результатами перевірки були встановлені ознаки незаконного збагачення.
Тоді суб’єкт декларування вказав у декларації грошових коштів на суму понад 14 млн грн, походження яких пояснив операціями з біткоїном. Колегіальне НАЗК дійшло висновку про наявність ознак незаконного збагачення, адже не було підтверджено законність підстав набуття грошових активів у значному розмірі.
Після чергових парламентських виборів і формування монобільшості у 2019 році суб’єктів декларування зобов’язали вказувати криптовалюту як нематеріальний актив. Достатньо було вказати вид активу, його характеристику, дату набуття та вартість.
Хвиля щорічного декларування 2021 року наповнила Реєстр декларацій біткоїнами на 2,7 мільярда доларів. Виявилося, що з майже 19 млн існуючих у світі монет 46 351 знаходяться в українських публічних службовців.
НАЗК вже оприлюднило результати перших перевірок криптовалюти в деклараціях та висунуло звинувачення у вчиненні злочину посадовцю, який не зміг підтвердити належними доказами набуття у власність 77 біткоїнів.
В Агенції вирішили, що декларанти зобов’язані підтверджувати наявність в них віртуальної валюти самостійно, добровільно надаючи адреси криптогаманців. Про те, що суб’єкт декларування не зобов’язаний щось доводити, а законодавство покладає на НАЗК завдання перевірити і встановити чи відповідає дійсності зазначена у декларації інформація, там замовчують.
Більш того, для з’ясування адреси криптогаманця наразі відсутні правові підстави і програмні можливості, бо форма декларації не передбачає такого поля. НАЗК ж фактично намагається перевірити інформацію, яка навіть не підлягає відображенню.
Доречно загадати про нову форму декларації, що діятиме з 01 грудня 2021 року, за якою при декларуванні криптовалюти необхідно зазначати її вид, дату набуття, кількість, вартість, постачальника послуг та інформацію про особу, якій належить об’єкт.
На скільки законно розширювати перелік інформації – питання до Мін'юсту, який такі зміни зареєстрував. Формально НАЗК повноважне лише визначати дані для ідентифікації об’єктів декларування.
Замість того, щоб ініціювати законодавчі зміни, необхідні для ефективної перевірки віртуальної валюти, у НАЗК вирішили вирівняти ситуацію своєю правозастосовною практикою. Суб’єктів декларування закликають надавати адресу криптогаманців під час перевірки декларацій та лякають цивільною конфіскацією, судом, НАБУ, ДБР та Нацполіцією.
Доречно готуватися до перепису серійних номерів банкнот щоб підтвердити наявні готівкові заощадження.
Сподіваємося сьогоднішні тенденції не призведуть до чергового рестарту антикорупційної реформи, як це вже було у випадку з перевірками декларацій суддів (Конституційний Суд визнав неконституційною попередню редакцію статті Кримінального кодексу про недостовірні відомості у декларації) і покладенням тягаря доказування на підозрюваного, обвинуваченого (Конституційний Суд визнав неконституційною попередню редакцію статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення).
Матеріал підготовлено адвокатом, старшим партнером адвокатського об'єднання "КРІДЕНС ПАРТНЕРС" Ігорем СТЕПАНОВИМ.
-
+38 (095) 007-45-90
-
stepanovst@gmail.com
- Старший партнер КРІДЕНС ПАРТНЕРС, адвокат.
- 2020 - 2022 запустив практику комплаєнсу, інтегрував сучасні рішення у цій сфері в державних органах, оборонних підприємствах, фінансових установах, науково-дослідних та освітніх закладах. Особисто здійснював захист і представництво інтересів клієнтів.
- З 2022 року адвокатує інтереси клієнтів у досягненні їх бізнес-цілей, здійснює супровід та підтримку їх поточної діяльності.
- Магістр державного управління та політики (2023). Викладач Вищої школи адвокатури (2020-2022).
- Член Національної асоціації адвокатів України з 2016 року. Директор Центру правового захисту (НГО) з 2008 року.
Контакти
04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 77, офіс 200-
- credence.plf@gmail.com