Є частим запитанням від клієнтів Адвокатського об’єднання стосовно того, чи можуть бути наслідки у вигляді юридичної відповідальності за результатами такого виду контролю з боку НАЗК.
Відповідь однозначна – ТАК.
Основним нормативно-правовим підґрунтям для такого висновку є наказ НАЗК від 26.10.2023 № 236/23.
Моніторинг способу життя суб’єктів декларування здійснюється з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім’ї майну і одержаним ними доходам згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, із додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи.
За результатами моніторингу, може бути:
а) НАЗК складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією або направлено матеріали для складення такого протоколу до органів Національної поліції України з подальшим скеруванням до суду;
б) НАЗК складено обґрунтований висновок про встановлення ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією (стаття 366-2 Кримінального кодексу України «Декларування недостовірної інформації», стаття 368-5 Кримінального кодексу України «Незаконне збагачення») та направлено до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції (НАБУ, ДБР, Національна поліція);
в) НАЗК порушено перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або у визначених законом випадках - перед Офісом Генерального прокурора питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави («цивільна конфіскація» необґрунтованого активу).
Стосовно питання чи варто суб’єкту декларування надавати пояснення на запит НАЗК під час проведення моніторингу способу життя.
Відповідь однозначна – ТАК.
Адже особа має право скористатися своїм правом для надання пояснень та підтвердних документів добросовісного набуття активів ним чи членами сім’ї. Дозволить пояснити джерела походження коштів та уникнути надання таких пояснень вже у статусі учасника кримінального чи адміністративного провадження чи в судовому засіданні Вищого антикорупційного суду, якому підвідомчі справи про визнання активів необґрунтованими.