У своєму коментарі для Юридическая практика партнер CREDENCE PARTNERS LAW FIRM Ірина Мостова зазначила:
CREDENCE PARTNERS LAW FIRM прямо чи опосередковано не надсилало до НАЗК будь-яких адвокатських запитів чи листів за роз’ясненнями в інтересах своїх клієнтів, адже утворено керівниками двох ключових департаментів НАЗК у 2016-2020 роках – Ігорем Степановим та Іриною Мостовою – та не має такої потреби.
Твердження НАЗК про те, що адвокат звертається за роз’ясненням як громадянин України і порушує таким чином Правила адвокатської етики, є лише припущенням, що не має нормативно-правового підґрунтя.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлює обмежень для направлення адвокатським об’єднанням чи адвокатським бюро як суб’єктами господарювання запитів до державних органів.
Водночас Закон встановлює вимоги до адвокатського запиту: здійснений саме адвокатом, додається копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу.
Жоден з листів з публікації НАЗК не відповідає цим вимогам і не є адвокатським запитом.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства, тобто змісту самих норм.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК надає роз’яснення з питань застосування положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
З огляду на складність та неоднозначність антикорупційного законодавства саме НАЗК як центральний орган виконавчої влади, який формує державну антикорупційну політику, зобов’язане надавати роз’яснення, які сприятимуть однозначному його розумінню і застосуванню, що є вимогою принципу верховенства права.
Рішенням НАЗК від 27.10.2017 № 1024 затверджено Порядок обробки повідомлень про корупцію. Всі інші звернення НАЗК розглядає, керуючись Законом України «Про звернення громадян».
З текстом публікації можна ознайомитися за посиланням: "Громадянин адвокат: чи можна просити держоргани роз'яснити законодавство?"