Адвокатське обʼєднання «Кріденс Партнерс» Credence Partners Law Firm
Захищаємо доброчесність

НАЗК | конфлікт інтересів

Антикорупційний колапс або Судова система проти НАЗК

12 травня ц.р. Верховним Судом у складі суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В.В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., суддя-доповідач Золотніков О.С. розглянуто апеляційну скаргу Осики С.В. на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 9901/67/21 за позовом Осики С.В. до Президента України Зеленського В.О, третя особа – НАЗК, про визнання протиправним і нечинним Указу Президента України від 08.10.2020 № 425/2020 в окремій його частині та винесено постанову, якою апеляційну скаргу Осики С.В. залишено без задоволення, а ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 залишено без змін.

Проте ця справа привертає увагу не змістом позову і не змістом судового рішення за результатами розгляду позову.

Вона є яскравим прикладом наслідків невирішеності тих проблем, про які зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України.

Третьою особою в зазначеній справі є НАЗК, а предметом оскарження є Указ Президента України від 08 жовтня 2020 року № 425/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста» в частині присвоєння Норцю Р.М. – керівникові управління НАЗК почесного звання «Заслужений юрист України».

Водночас на час розгляду справи НАЗК здійснювалися повні перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих за 2020 рік суддями Верховного Суду Золотніковим О.С., Анцуповою Т.О., Грицівим М.І., Катеринчук Л.Й., Крет Г.Р., Лобойком Л.М., Пільковим К.М., Прокопенком О.Б., Пророком В.В., Рогач Л.І., Сімоненко В.М., Ткачем І.В., Єленіною Ж.М.

Довідково: відповідно до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларацій полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може здійснюватися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.

У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК надається можливість суб’єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб’єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Згідно з ч.10 ст.133 Закону України «Про статус суддів» у разі виникнення у судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його заступника реального чи потенційного конфлікту інтересів вони зобов’язані не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це Раду суддів України.

У свою чергу відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАСУ суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст. 39 КАСУ за наявності підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід.

Вочевидь проведення НАЗК повної перевірки декларацій, поданих суддями, які розглядають справу, де третьою особою є саме НАЗК, а предметом позову – присвоєння почесного звання працівнику НАЗК, є обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості або об’єктивності суддів, що в свою чергу є підставою для самовідводу.

Проте з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що самовідвід суддями, щодо яких проводяться повні перевірки декларацій, не заявлявся.

Крім того, такі дії суддів за певних умов можуть бути кваліфіковані як реальний конфлікт інтересів.

Варто відмітити, що протоколи про вчинення суддями адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-7 «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» КУпАП, мають повноваження складати виключно уповноважені особи НАЗК.

І тут маємо правовий колапссудді розглядають справу, в результатах розгляду якої зацікавлене НАЗК, яке перевіряє декларації цих же суддів, а повідомлення про порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такими суддями можна подати лише до НАЗК!!!

Чи випадково виникла така ситуація?

Відповідно до ст.51-3 Закону України «Про запобігання корупції» обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, до яких належать судді.

Проте в переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, судді йдуть далеко не першими (після Президента України, Прем’єр-міністр України, членів Кабінету Міністрів України, першого заступника або заступника міністра, членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, уповноваженого з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, його першого заступника або заступника, членів Центральної виборчої комісії, членів, інспекторів Вищої ради правосуддя, членів, інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого із захисту державної мови, членів Національної комісії зі стандартів державної мови, Директора Національного антикорупційного бюро України, його першого заступника та заступників, Голови Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступників, Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, Голови Національного банку України, його першого заступника та заступників, членів Ради Національного банку України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, його першого заступника та заступників, Керівника Офісу Президента України, його першого заступника та заступників, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його першого заступника та заступників, радників або помічників Президента України, Прем’єр-міністра України, осіб, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б», та осіб, посади яких ч.1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої - третьої категорій).

Декларації більшості з цих осіб наразі НАЗК не перевірені і в умовах непублічності процедури відбору НАЗК декларацій для повної перевірки початок повних перевірок щодо суддів виглядає як засіб тиску на судову систему.

Зазначеної ситуації можна було б уникнути в кілька способів.

По-перше, виключити суддів з примітки до ст.172-7 КУпАП. Зазначене дозволить вивести суддів з-під юрисдикції НАЗК у питаннях конфлікту інтересів і залишити це у виключній компетенції Ради суддів України та Вищої ради правосуддя.

По-друге, виконати рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020, в якому Конституційний Суд України дійшов висновку про неконституційність окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», що стосуються повноважень НАЗК в частині контрольних функцій (контролю) виконавчої влади над судовою гілкою влади, а саме: повноважень та прав НАЗК, особливостей врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обліку та оприлюднення декларацій, контролю та перевірки декларацій, встановлення своєчасності подання декларацій, повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, додаткових заходів здійснення фінансового контролю, відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Конституційний Суд України звернув увагу законодавця на те, що, запроваджуючи повноваження та права НАЗК та інших органів виконавчої влади, що стосуються суддів, які мають спеціальний статус та належать до судової гілки влади, він повинен виокремлювати категорію суддів системи судоустрою та суддів Конституційного Суду України з урахуванням принципу незалежності судової влади та Конституційного Суду України. Принцип поділу державної влади і його практичне втілення - баланс влади - може обмежувати судову владу та конституційний контроль лише за допомогою небагатьох засобів, серед яких зміни до Конституції України та процедура індивідуальної відповідальності суддів як носіїв судової влади.

Можливим варіантом виконання рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 є передача повноважень щодо перевірки декларацій та моніторингу способу життя щодо суддів органам судової влади.

По-третє, необхідно надати право складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, вчинені Головою та працівниками НАЗК, Національній поліції.

Матеріал підготовлено адвокатом, старшим партнером адвокатського об'єднання "КРІДЕНС ПАРТНЕРС" Іриною МОСТОВОЮ.

Ірина Мостова
СТАРШИЙ ПАРТНЕР
  • +38 (063) 433-77-59
  • ir.ol.most@gmail.com
  • Адвокат, Заслужений юрист України, викладач Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України
  • Автор онлайн курсів #Конфлікт інтересів: треба знати!, #Конфлікт інтересів: від теорії до практики
  • Розробник нормативних актів у сферах антикорупційної політики, кримінального процесу, кримінальної та адміністративної відповідальності, виконавчого провадження
  • Має 5 ранг державного службовця.
  • Керівник Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень НАЗК (2016 – 2019 рр.)
  • Керівник відділу нормативно-методичного забезпечення Департаменту державної виконавчої служби Мінюсту (2015-2016)
  • Керівник відділу взаємодії з Державною виконавчою службою України Мінюсту (2011-2015)
  • Керівник відділу з питань кримінального та процесуального права Мінюсту (2008-2011)

Контакти

 
Захищаємо доброчесність
Замовлення зворотнього дзвінка
Замовити консультацію фахівця
Залишити відгук про нас